Наша історія

Греко-католицька церква Святого Великомученика Дмитра — дерев'яна церква, зразок мараморожської готики, яка знаходиться у селі Репинне, Міжгірського району, Закарпатської області.

Архітектура

Дмитрівська церква, збудована із смерекових брусів 1780 року, є зразком поширеного на міжгірській Верховині готичного стилю. Це досить велика церква — значні розміри зрубів, круті схили дахів, вежа строгої форми надають споруді монументальності. На головному фасаді шість різьблених стовпчиків підтримують опасання, вище від опасання влаштовано з трьох боків аркаду нижніх голосниць, широка масивна башта над бабинцем вкрита восьмисхилим шатром, який переходить у високий шпиль. Церква не відрізняється загальними формами від «барокових» церков, «готичним» є лише шпилясте завершення вежі. Передній фасад полегшений лише низькою аркадою обходу і ґанком на вирізьблених стовпах.

В інтер'єрі неф і вівтарний зруб перекриті арковими склепіннями, бабинець має плоску стелю. Збереглося чудове різьблення XVIII сторіччя та пізніших часів. Світичі вирізьбили соймівські майстри Дмитро Фічоряк та Михайло Кінч.

Історія

Перша згадка про церкву зустрічається в писемних джерелах 1457 року. За легендою, перша церква мала форму хати і стояла на березі за рікою, на сьогодні присілок Монинці. Інша церква була споруджена з дубового дерева на підсипаній ділянці біля болотистої місцевості Бодрук, в центрі теперішнього села. За легендою, церкву поглинула мочариста земля.

Немає одностайної думки, щодо часу заснування церкви. Усталеною датою є 1780 рік, хоча у 1751 році в селі згадуються дві дерев'яні церкви Святого Великомученика Дмитра. Більша, біля якої мешкав парох, була в доброму стані, покрита шинґлами, мала всі образи, церковні книги і два дзвони. Про іншу церкву знаходимо наступну інформацію: «Вишня церков же без книг, звони два, снаряди к литургії потрібні і образи, нич инше не має».

У радянський період антирелігійна кампанія набувала особливо варварського характеру. Комуністичні керівники потай вишукували по селах осіб, які за пляшку горілки чи винагороду могли підпалити церкву. Таким чином були знищені чудові церкви в сусідніх селах Майдан і Сойми. На початку 1970-хх років була спроба підпалення репинської церкви, але селяни встановили чергування і вчасно погасили вогонь.

З 1993 року церква знову греко-католицька. На початку 1990-х років перемальовано стародавні ікони, а восени 1995 року всю споруду оббили бляхою. Зусиллями греко-католицької єпархії та єпископа Мілана Шашіка було розрозблено план повної реставрації церкви. Коштами допомогла римо-католицька дієцезія німецького міста Кьольн за посередництва французького журналіста Домініка Комбета.