Поїздка в дитячий будинок

Звіт по благодійній акції для Вільшанського інтернату.

Сьогодні, 24 січня, разом з теплим одягом та продуктами ми поїхали в цей інтернат. Так як ще ніколи там не були, то те, що побачили, просто шокувало!

Це – інтернат для дітей з різними фізичними та психічними вадами. Увійшовши, ми побачили хлопчиків та дівчаток з викривленими руками, або ж і зовсім зв’язаними чи не працюючими; дітей, які повністю приковані до ліжка або до візка. Про їхні хвороби ніхто і не говорив – все було видно по обличчям. Але, не зважаючи на свою розумову відсталість, діти раділи кожному з нас, нових для них людей! Зразу утворився шум, незвична метушня, і це не можна порівняти зі шкільною перервою. Не кожен зміг висловитися, сказати просте «дякую», чи навіть елементарно взяти подарунок в руки. Але те, що було в очах цих дітей, набагато цінніше за всі слова. В них немає ненависті, злоби, заздрості. Там ніхто не переймається покупкою нового айфона, норкової шуби чи мерседеса… Коли дитина хоче поставити тобі в карман свої єдині 2 мандарини, яких вона не думаю, що часто бачить. Хіба це – не справжня людяність? Чи це – не справжнє милосердя? Віддати останнє. А чи кожен з нас може так зробити? Не те, щоб віддати останнє, а просто зі свого надлишку.

Всього в інтернаті близько 170 дітей. Виявляється, є між ними і двоє старших людей: чоловік – 51 рік і жінка (приблизно 30 років).

Хочемо висловити всім учасникам акції велику подяку. Спасибі тим, хто був небайдужим і долучився. Фотографій з самого інтернату діток немає, бо совість не дозволила фотографувати таке людське горе.

Нехай Господь благословляє вас усіх!

#благодійність